ДИСТАНЦІЙНИЙ ТИЖДЕНЬ 3

ДИСТАНЦІЙНИЙ ТИЖДЕНЬ 3

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Шановні студенти! Вам необхідно скласти та вивчити конспект за цією темою. Вправи №1, 2, 3, 4, 5 виконати письмово!!!

Відмінювання числівників — особлива здатність числівників узгоджуватися з іншими частинами мови. Важливо правильно відмінювати числівники, адже їх у нашому мовленні дуже багато. До того ж, серед завдань ЗНО є й такі, які перевіряють знання учасника з цієї теми. Досі вагаєтеся, чи правильно відмінюєте деякі числівники? Гайда читати наше пояснення матеріалу!

Числівник ОДИН відмінюється за родами, числами та від­мінками, як займенник ТОЙ (дуже подібно до відмінювання прикметників):

Н. один — одна — одні

Р. Одного — однієї / -ої — одних

Д. одному — одній — одним

З. Як у Н. чи Р. — одну — Як у Н. чи Р.

О. одним — однією / -ою — одними

М. (на) одному / -ім — одній — одних

У середньому роді числівник ОДИН відмінюється так само, як і в чоловічому, за винятком називного й знахідного від­мінків, де він має форму ОДНЕ (одно).

Наголос у непрямих відмінках числівника один припадає звичайно на закінчення: одногО, одномУ, на одномУ, однИм, однИх. Але в стійких сполученнях наголос у такому разі пере­ходить, як правило, на перший склад: один Одного, один Одно­му, один Одним, один до Одного, один по Одному, один за Одним, всі до Одного, ні Одного, ні Одному.

Числівники ТРИ, ЧОТИРИ, КІЛЬКА, БАГАТО та всі збірні від­мінюються за зразком відмінювання числівника ДВА (у збір­них числівниках у непрямих відмінках суфікс –еро відпадає, у збірному числівнику обидва, обидві відпадає частина –два, -дві):

   Власне кількісні —  неозначено-кількісні — збірні 

Н. два, дві — три — кілька — п ‘ятеро
Р. Двох — трьох — кількох — п ‘ятьох
Д. двом — трьом — кільком — п ‘ятьом
З. Як у Н. або Р.                  
О. двома — трьома — кількома — п ‘ятьома
М. (на) двох — трьох — кількох — п ‘ятьох

Лише числівники ЧОТИРИ (четверо) і БАГАТО в орудному відмінку мають закінчення –ма: чотирма, багатьма. Числів­ники ОБИДВА, ОБИДВА, ОБИДВІ, ОБОЄ в непрямих відмінках мають одна­кові форми: обох, обом, обома.

Наголос у називному відмінку всі збірні числівники, крім числівників на позначення другого десятка, мають на першо­му складі (чЕтверо, сЕмеро, дЕв’ятеро, дЕсятеро, двАдцятеро, трИдцятеро), а числівники на позначення другого десятка — на складі –на- (одинАдцятеро, чотирнАдцятеро, дев’ятнАдцятеро). У непрямих відмінках усі числівники цієї групи мають наголос на останньому складі: чотирьОх, чотирьОм, чотирмА, одинадцятьОх, одинадцятІм, одинадцятьОма, тридцятьОх, тридцятьОма.

Числівники від П’ЯТИ до ВІСІМДЕСЯТИ (крім СОРОКА), КІЛЬКАНАДЦЯТЬ, КІЛЬКАДЕСЯТ відмінюються, як числівник П’ЯТЬ (у складних числівниках п ‘ятдесят — вісімдесят відмінюється тільки друга частина):

Н. п’ять — сім — вісім — п ятдесят
Р. П’яти — семи — восьми — п ‘ятдесяти
Д. п’яти — семи — восьми — п ‘ятдесяти
З.          Як у Н. або Р.
О. п ‘ятьма — сьома — вісьма — п ‘ятдесятьма
М. (на) п’яти — семи — восьми — п ‘ятдесяти

У формах орудного відмінка числівників сьома, вісьма є так само закінчення –ма, як і в інших числівниках, Азоно злило­Аз кінцевим приголосним основи: сьом + А, вісьм + А.

Допускається, що числівники цієї групи можуть мати такі самі форми, як і збірний числівник п ‘ятеро: п ‘ятьох, п ‘ятьом, п ‘ятьома. Але сплутування цих двох форм неможливе в разі відмінювання дробових числівників, назв сотень, деяких по­єднань числівників з іменниками.

Числівники на позначення другого десятка в усіх відмін­ках, крім орудного, мають наголос на складі –на- (одинад­цять, одинйдцяти; чотирнадцять, чотирнадцяти), а в орудно­му — на останньому складі (одинадцятьма, чотирнадцятьма). Числівники з кінцевою частиною –десят у називному від­мінку мають наголос на останньому складі: п ‘ятдесят, сімде­сят, вісімдесят. У непрямих відмінках усі числівники цієї групи (крім числівників на позначення другого десятка: одинАдцять і т. Д.) мають наголос на останньому складі:

·                    десяти, десятьма;

·                    двадцяти, двадцятьма;

·                    шістдесяти, шістде­сятьма;

·                    вісімдесяти, вісімдесятьма.

·                    Числівники СОРОК, ДЕВ’ЯНОСТО, СТО в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення –а:

·                    Н. сорок — дев яносто — сто (днів)
Р. Сорока — дев ‘яноста — ста (днів)
Д. сорока — дев ‘яноста — ста (дням)
З. сорок — дев’яносто — сто (днів)
О. сорока — дев ‘яноста — ста (днями)
М. (на) сорока — дев ‘яноста — ста (днях)

·                    Старі форми непрямих відмінків coт, стам, стома вжива­ються з іменниковим значенням «сотня»:
Дивлюся: сади над шляхами та городи з стома церквами (Т. Шевченко).

·                    У складних числівниках від ДВОХСОТ до ДЕВ’ЯТИСОТ, а та­кож у числівнику кількасот змінюються обидві частини: пер­ша — як числівник два або п ‘ять, друга — як іменник місто в множині.

·                    Пишуться вони разом:

·                    Н. три міста — триста — п’ ять міст — пятсот
Р. Трьох міст — трьохсот — п ‘яти міст — п’ятисот
Д. трьом містам — трьомстам — п ‘яти містам — п’ятистам
З. три міста — триста — п ‘ять міст — п’ятсот
О. трьома містами — трьомастами — п ‘ятьма містами — п ‘ятьмастами
М. (на) пюьох містах — трьохстах — п ‘яти містах — п’ятистах

·                    Числівники цієї групи в непрямих відмінках, крім оруд­ного, мають наголос на останньому складі, в орудному — на передостанньому: сімсОт — семисОт, семистАм, сьомастАми, па семистАх.

·                    Числівники НУЛЬ, ТИСЯЧА, МІЛЬЙОН, МІЛЬЯРД відмінюються, як іменники відповідної відміни й групи:

·                    Однина  Множина

·                    Н. нуль — тисяча
Р. Нуля —тисячі
Д. нулю (-еві) — тисячі
З. нуль — тисячу
О. нулем — тисячею
М. нулі (-еві) — тисячі 

·                    Н. мільйон —  нулі  — тисячі — мільйони
Р. Мільйона — нулів — тисяч — мільйонів
Д. мільйону (-ові) — нулям — тисячам — мільйонам
З. мільйон — нулі — тисячі — мільйони
О. мільйоном — нулями — тисячами — мільйонами
М. мільйоні (-ові) — нулях  — тисячах — мільйонах

Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники:

·                    третій — як прикметники м’я­кої групи;

·                    усі інші — як прикметники твердої групи.

Причо­му в складених порядкових числівниках змінюється тільки ос­таннє слово (у складених кількісних числівниках — усі скла­дові частини).

Порядковий  — Кількісний     
Н. тисяча сьомий — тисяча сім
Р. Тисяча сьомого — тисячі семи
Д. тисяча сьомому — тисячі семи
З.  Як у Н. чи Р.  — тисячу сім
О. тисяча сьомим — тисячею сьома
М. (на) тисяча сьомому — тисячі семи

У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник — як порядковий. Причому після чисельників дві, три, чотири знаменник ста­виться у формі називного відмінка множини, а після п’ять та більше — у формі родового відмінка множини: дві треті (ча­стини), три п’яті (частини), чотири десяті (частини), дев’ять десятих (частин).

Н. одна десята  — дві десяті  — шість десятих
Р. Однієї десятої — двох десятих — шести десятих
Д. одній десятій — двом десятим — шести десятим
З. одну десяту — дві десяті — шість десятих
О. однією десятою — двома десятими — шістьма десятими
М. (на) одній десятій —  двох десятих — шести десятих

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. Провідміняти кількісні числівники один (одна, одне, одні) з іменниками парта, стіл, вікно, годинник.

Коментар: числівник один узгоджується з іменником у роді числі та відмінку

2. Провідміняти кількісні числівники два, чотири, п'ять, чотирнадцять, двадцять п'ять, чотириста з іменниками книга, стіл, вікно.

Коментар: узгоджуючи числівники з іменниками у називному відмінку, слід враховувати, що числівники два, три, чотири вимагають від іменника форми називного відмінка множини, від п’яти і далі – родового відмінка множини; керування складених числівників визначається останнім словом: двадцять один учень, тридцять чотири учні, сто вісім учнів.

3.     Ужити іменники вишня, дерево, дитина з числівниками два, три, чотири, другий, третій, четвертий

4.     Поставити числівники в родовому відмінку. (Зверніть увагу на місце "ь"): 8 карбованців, 80 аркушів, 800 місць.

5.     Перепишіть. Числа й скорочення запишіть словами, поставивши числівники в потрібному відмінку.

1. Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 350 тис. км. Особливістю моря є зараженість його вод, починаючи з глибини 150-200 м, сірководнем. 2. Унаслідок виверження морського грязевого вулкану в Темрюцькій затоці Азовського моря в серпні 1988 р. на відстані 240 м від берега утворився острів площею близько 2700 м² та заввишки в південній частині 2,8 м над рівнем моря. 3. На Оболоні виявлено залишки ранньослов'янських поселень 1 ст. до н. е. — 2ст. н.е. та 6-7ст. н. е. На площі 25 тис. м досліджено залишки 66 заглиблених жител і 918 господарських ям (Україна в цікавих фактах).