ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. ІМЕННИК. МОРФОЛОГІЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА

ТЕМА 1

Іменник. Морфологічні категорії іменника.

Іменник – частина мови, яка має значення предметності і відповідає на питання хто? що? Іменник виражений у граматичних категоріях числа, роду, відмінка.

До морфологічний ознак іменника відносяться:

·         Розряди іменників за значенням (назви істот, неістот)

·         Загальні і власні назви

·         Число іменників

·         Рід іменників

·         Відмінки іменників

Предметність
Правила	Приклади
назви конкретних предметів	стіл, шафа, книга
назви істот	цуценя, людина, вовк
назви явищ природи	снігопад, град, дощ
назви абстрактних, узагальнених понять	боротьба, веселощі, аналіз
назви властивостей, дій, станів тощо	хоробрість, хода, жовтизна

Розряди іменників за значенням
Назви істот (хто?)
назви людей	хлопець, дядько
назви тварин, птахів	ведмідь, корова
назви міфічних істот	лісовик, відьма
назви померлих	небіжчик, мрець
назви карт, шахових фігур	валет, пішак
назви уособлених предметів	Мороз, Вітер
Назви неістот (що?)
назви рослин, дерев	дуб, явір
іменники, що означають сукупність істот, як неподільне ціле	полк, загін
назви частин живого організму	голова, нога, дзьоб
назви страв	капусняк, вареники, коровай

Запам’ятай!

В іменників – назв істот – форми знахідного відмінка однини і множини чоловічого роду збігаються з формами родового відмінка, а неістот – з формами називного відмінка: бачу (кого?) брата, братів; але бачу (що?) автомобіль, автомобілі.

Іменники
загальні узагальнене найменування ряду однорідних, однотипних предметів, істот, явищ	корабель, книжка, лисиця, завірюха
власні найменування одиничних предметів, істот чи явищ, виділених із однотипного ряду, або найменування чогось	Івано-Франківськ, Європа, Київ, „Дніпро” (журнал)

Власні назви
прізвища, імена, по батькові, псевдоніми, прізвиська	Ярослав Мудрий, Василь Стус
назви окремих вищих посад	Голова Верховної Ради України
почесні звання, вищі військові звання	Герой Радянського Союзу
індивідуальні географічні, територіально-адміністративні, топографічні, астрономічні назви	Велика Ведмедиця, Чорне море
назви книг, журналів, газет, пароплавів тощо (пишуться в лапках)	журнал „Вітчизна”, фабрика „Прогрес”
назви центральних установ та організацій	Верховна Рада, Рада Міністрів
назви визначних подій, історичних дат	Перше травня, Велика Вітчизняна війна

Запам’ятай! Власні назви завжди пишуться з великої літери.

Іменники
конкретні назви предметів, явищ, навколишньої дійсності, що пізнаються органами чуття людини	квітка, бджілка, Дніпро
абстрактні не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища, властивості, які не можна, сприймати органами чуття	щастя, простота, навчання
збірні – назви сукупності однакових чи подібних предметів, що сприймаються як одне ціле	насіння, гудиння, козацтво
зі значенням речовинності – називають однорідну речовину	молоко, кисіль, папір

Запам’ятай! Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о),
-цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм.

Абстрактні іменники вживаються переважно у формі однини.
Речовинні іменники можуть мати форму однини (горох, бром) чи множини (дріжджі, гроші).

Рід іменників
чоловічий (він)	кобзар, гетьман, півень
жіночий (вона)	квітка, дівчина, пава
середній (воно)	сонце, небо, ім’я
спільний (він і вона)	сирота, забіяка, нахаба

Запам’ятай!
1. Невідмінювані іменники, що називають неістоти, належать до середнього роду: світлове
табло, одне (один) екю, одне (один) євро.
2. Іменник гривня – жіночого роду, як і чеська (словацька) крона (корона).
3. Іменники спільного роду найчастіше виражені граматичною формрю жіночого роду (сирота,
бідолаха).
4. Рід незмінюваних іменників:
а) назви людей – мають рід відповідно до статі особи, яку позначають; назви людей за професією
співвідносні з категорією чоловічого роду (портьє, денді, професор, лікар, лауреат;
мадам, фрау – жіночого);
б) назви тварин, птахів належать до чоловічого роду (нанду, шимпанзе, але цеце (муха),
івасі, путасу (риба) – жіночого роду);
в) незмінювані власні назви залежать від граматичного роду означуваної ними загальної
назви: ріка Міссісіпі – жіночий рід.
5. Іменники спільного роду – це слова, які можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі
(вони здебільшого характеризують певні якості особи): нероба, рева, базіка, нікчема, ледащо
тощо (мають закінчення -а, рідше -о). У реченні узгоджуються з іншими частинами мови як у
жіночому, так і в чоловічому роді: нестерпна базіка – нестерпний базіка.

До чоловічого роду належать слова: аерозоль, нежить, псалтир, рояль, сажень, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь; біль, дріб, живопис, запис, літопис, зяб, кір, машинопис, напис, опис, перекис, пил, підпис, полин, поступ, пропис, розсип, рукопис, Сибір, сип, сироко (вітер), собака, степ, степінь, ступінь, торнадо (вітер).

До жіночого роду належать слова: антресоль, бандероль, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, мігрень, обитель, папороть, путь, розкіш, філігрань, фланель.

Авеню (вулиця) – жін., кольрабі (капуста) – жін., салямі (ковбаса) – жін., гінді (мова) – жін., боpжомі (вода) – жін.

Деякі іменники мають варіантні форми роду. Правильними є обидві: абрикос – абрикоса, вольєр – вольєра, жираф – жирафа, зал – зала, клавіш – клавіша, мозоль – мозоля, спазм – спазма.

Іменниками як чоловічого, так і жіночого роду можуть бути слова: ґандж, дрож, жужіль, кужіль, купіль, фальш.

Іменники ложа, пальто відмінюються.

Іноді рід вказує на паронімію: округ – територіальна одиниця,
округа – навколишня місцевість.

Незмінювані складноскорочені слова – рід визначається за головним словом: ГЕС – жін., бо електростанція.

Змінювані складноскорочені слова – рід визначається за типом відмінювання (здебільшого як іменники чоловічого роду): ВАК, виш, неп.

Число іменників
однина	дерево, стіл
множина	дерева, столи

Запам’ятай!
1. Іменники, які вживаються тільки в однині:
а) збірні іменники: малеча, гайвороння;
б) частина іменників з речовинним значенням: масло, кисень;
в) назви абстрактних понять (з суфіксами -їзм, -ість, -ин(а), -изн(а), -інь, -от(а)): молодість,
сліпота;
г) більшість власних назв: Київ, Дніпро;
д) назви дій, станів (з суфіксами -анн(я), -енн(я), -цтв(о), -б(а)): виконання, рахівництво,
боротьба;
е) назви емоцій, почуттів: журба, сум;
ж) іменники, що означають назви овочів, зерна, трав, ягід тощо: смородина, жито.
2. Іменники, які вживаються тільки в множині:
а) парні предмети: ножиці, ворота;
б) речовини, матеріали у сукупності: дріжджі, харчі;
в) залишки речовини: об’їдки, висівки;
г) грошові суми, кількісно не окреслені: гроші, фінанси;
д) проміжок часу: будні, канікули;
е) народні свята та обряди: обжинки, заручини;
ж) процеси, дії, які складаються з повторень або в яких беруть участь двоє і більше осіб:
переговори, заробітки;
з) емоції та переживання із суфіксои -ощ-: радощі, заздрощі;
и) деякі власні назви: Соловки, Лубни.

Практична частина

1.      Поділіть іменники на дві групи: істоти і неістоти. Запишіть їх у дві колонки.

Народ, час, простір, круча, рука, боєць, бій, подвиг, тьма, студентство, товариш, космонавт, учень, студентка, полк, шпроти, язик, оселедець, курча, пальма, лялька, люди, друг, Земля, Сонце, небо, висота, коваль, кузня, вітер, сніг, грім, життя.

2.      Визначте, які іменники є власними назвами, а які загальними.

Остап, козак, книжка, бульба, Тарас Бульба, Козаччина, швець, Шевченко, Кобзар, Шевченкіана, щука, озеро, Рим, імперія, Серпень, корова, Октавіан Август, Аполлон, лісовик, директор, президент, князь, Захід, Велика Ведмедиця, Далекий Схід, Марко Вовчок, столяр, галіфе (штани), Каменяр, соловей, річка, Перун, Мавка, декан, ректор, барон, Молочний шлях.

3.      Визначте рід іменників.

Сибір, тюль, вчитель, нероба, кенгуру, цап, Суми, степ, Петро, біль, лівша, заїка, гроші, колібрі, мадам, зоолог, сани, ілля, провалля, бюро, ООН, професор, Микола, канікули, совість, зайча, письменник, лікар, депутат, секретар, узбережжя, білоручка, Микита, ластівка, роздоріжжя, пальто, кіно, Чернівці, Київ, ЄС.

4.      Визначте число іменників (одн., мн., лише в одн., лише в мн.)

Молоко, повітря, веселощі, гордість, борошно, розвиток, годинник, переговори, портрет, телевізор, крісло, килим, папір, будинок, хата, селянин, селянство, сміливість, гнів, газета, Львів, тарілка, відмінок, значення, майстер, сіль, поле, дуб, стовбур, каша, сувенір, місто, буквар, слухач, вітрище, абажур, завдання, шахи, скляр, лелека, берег, друкарня, ножиці, спокій, канікули.

Домашнє завдання:

За підручником «Українська мова» Караман, Горошкіна 10кл виконайте вправи:

·         С. 144, впр. 410 (письмово).

·         С. 146, впр. 413,414 (письмово).